Уроки художньої культури

Конспекти уроків художньої культури

Книжкова графіка Київської Русі

Тема уроку: Рукописна книжка (ініціал, мініатюра)

                           Ілюстрації до Остромирова Євангелія.

Мета:  Ознайомити учнів з рукописною книжкою Київської Русі та її оформленням (ініціал, мініатюра),  Остромировим Євангелієм, ілюстраціями до нього.  Розвивати інтерес до вивчення шедеврів образотворчого мистецтва України, творчі здібності учнів. Виховувати  почуття гордості за твори давньоруських митців –оформлювачів давньоруських книжок.

Епіграф:

                                                          Культура Київської Русі

                                                         не лише не поступалася

                                                         іншим європейським народам,

                                                          але й багато в чому їх переважала.

                                                                                  Б.Греков

Словник

Ініціал (буквиця) – велика орнаментована кольорова літера на початку

                                         книги чи розділу.

Заставка – сюжетне зображення на початку книги або її розділу.

Композиція  заставки може мати абстрагований характер.

Мініатюра – сторінкова ілюстрація, яка символічно або асоціативно

                           розкриває зміст відповідної частини тексту.

                           Мініатюру виконували вручну однією або багатьма барвами.

Маргінеси – поля, чисті края книги.

Графіка -  це мистецтво малюнка.

Список книги – графічний і мовний варіант тестів, створений переписувачем книги з метою наближення тексту оригінала до рідної мови чи діалекту.

Навчальні матеріали:

Л.Масол «Художня культура України», 10 кл., параграф 2.

Л.Климова «Художня культура України», 10 кл., параграф 2.

«Артклас», 2010, № 3, с.66-73.

Ю.Нельговський, Д.Степовик, Л.Членова. Українське мистецтво. К.,1976, с.34-35.

Обладнання:

1.      Ілюстративний матеріал «Художня культура України», 10 кл., виданий на паперових носіях (№ 38-40)

2.      Ілюстрації до теми з Інтернету.

3.      Аудіозапис.

Орієнтовний план уроку

І. Мотивація учбової діяльності

ІІ. Актуалізація опорних знань по темі

ІІІ. Пояснення нового матеріалу з демонстрацією ілюстрацій.

IV. Узагальнення.

V. Практичне завдання. Робота над ескізами ініціалів.

VІ. Домашнє завдання.

 Хід уроку

Звучить музика.

І. Мотивація учбової діяльності – ознайомлення з темою, метою та епіграфом уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань по темі.

1.      Бліц-опитування:

-         Який період в розвитку культури України ми вивчаємо? (Художня культура Київської Русі)

-         Про які види мистецтва и говорили на попередніх уроках (Архітектура, монументальний живопис, іконопис)

-         Назвіть вид мистецтва та назву твору, які ви бачите на даних ілюстраціях.

( № 16 – Спасо-Преображенський собор у Чернігові;

  № 23 – Собор Святої Софії Київської;

  № 18 – фрагмент Свято-Успенського собору Києво-Печерської Лаври – київська школа;

  № 19 – Борисоглібський собор у Чернігові – чернігівська школа;

  № 21 – церква Святого Пантелеймона біля Галича – галицька школа;

       № 20 – П’ятницька церква у Чернігові – ХІІ століття.

  № 25 – Іоанн Златоуст. Фрагмент мозаїки собору Софії Київської;

  № 29 – Фрагмент фрески «Скоморохи» в соборі Софія Київська;

  № 30 – ікона «Вишгородська Богородиця» (Замилування);

  № 31 – Алімпій. «Богородиця Велика Панагія»;

  № 35 – Богоматір Одигітрія з церкви Покрови в Луцьку).

ІІІ. Пояснення нового матеріалу.

1.     Слово вчителя. Сьогодні ми вивчаємо тему «Книжкова графіка Київської Русі». Що ж таке графіка? А книжкова графіка? Які елементи книжкової графіки ви знаєте? (Див.словник)

2.     Лекція вчителя з доповідями учнів – культурознавців, елементами бесіди і демонстрацією ілюстрацій.

Розповсюдження писемності і поява книг зумовили виникнення в Київській Русі такого виду живопису, як книжкова мініатюра. Перші твори оригінальної давньоруської писемності, що дійшли до нас, були створені в епоху правління князя Ярослава Мудрого та його синів Ізяслава та Святослава.

-         Згадайте, будь ласка, про які літописні твори ви говорили на уроках історії України та української літератури?

-         Кого із літописців пам’ятаєте? (Нестора - ілюстрація)

Проте, на жаль, більшість із давньоруських книг відомі за списками, створеними пізніше, або за фрагментами. Серед найвизначніших пам’яток давньоруської літератури – Остромирове Євангеліє, Ізборник Святослава, «Слово про закон і благодать», «Руська правда» та «Повість минулих літ».

До середини ХІV ст. книги писалися на пергаменті, що привозили з Візантії, а з ХІІІ ст. виробляли в Київській Русі.

Перед письмом пергамент розліновували спеціальним металевим інструментом, робочий кінець якого не був гострим, так, щоб на звороті був слід.

     Для оздоблення книг каліграфи і мініатюристи використовували різні барви: кіновар – яскраво-червона фарба на основі сірчистої ртуті (сурьми); червень – червону фарбу рослинного походження;

зелені, сині, жовті та інші фарби з кори дерев, стебел пшениці і жита, квітів;

чорнило (чорна фарба) – з рослин, що містять таніди, тощо.

            Роками кваліфіковані каліграфи ретельно переписували книги, виводячи літери складного «уставу». Разом з ними працювали художники – «ілюмінатори», які прикрашали рукопис малюнками.

            Вже в ХІ ст. для оформлення книг використовували золото. Ошатно ілюстровані золотом Остромирове Євангеліє, Ізборник Святослава.

            Художнє оздоблення рукописних книг складалося з мініатюр. Невід’ємними елементами художнього оформлення майже кожного літературного твору були заставки або мініатюри, буквиці (ініціали), також рукописи часто прикрашали кінцівками й візерунками на полях – маргінесах. (Ілюстрації, словник).

            Значення заставок в рукописних книгах дуже велике: вони мали налаштувати читача на зміст тексту, дати йому певний філософсько-естетичний настрій. Окрім цього, заставки застосовувались для позначення структури книги. Книжковим мініатюрам давньоруських книг властиві надзвичайна вишуканість, яскраве орнаментальне оточення фігур та велика кількість позолоти.

            Спочатку ХІ ст. панував візантійський орнамент в рукописній книзі. Його характерною особливістю є рамка, що складається з простих геометричних форм – прямокутників, кругів, квадратів, трикутників, арок тощо. Фон заставок зазвичай золотили, у кольоровому рішенні перевагу віддавали червоному, синьому та зеленому. Букви і часто зображували у формі птахів, фантастичних тварин.

            Рукописні книги в Київській Русі часто виготовлялись на замовлення, були передбачені для подарунка, вкладу в скарбницю церкви й представляли собою визначні зразки книжкового оформлення.

            Найбільш значущими та найдавнішими пам’ятками  вважають Остромирове Євангеліє (1056-1057), Ізборник Святослава (1073), Трірський псалтир («Кодекс Гертруди») (1078-1087), на основі яких виробилися певні композиційні принципи оформлення рукописних видань.

-         Що ж ви дізналися про Остромирове Євангеліє?

1-й культурознавець.

            Остромирове Євангеліє створено в київському великокняжому скрипторії в 1056-1057 рр. Переписував його диякон Григорій з помічниками на замовлення новогородського посадника Остромира-Йосифа, родича київського князя Ізяслава Ярославича. Художнє оздоблення – блискуче виконані сторінкові мініатюри із зображенням євангелістів Іоанна, Луки і Марка, 19 рослинних заставок старовізантійського типу і 268 художніх ініціалів, у 12 з яких вкомпоновано миловидні людські обличчя анфас і у профіль, а в 12 інших – частини тіла реальних і фантастичних тварин і птахів, переплетених стрічками – належать талановитим київським митцям, імена яких, на жаль, залишилися невідомими. Вишукана краса кириличного письма – почерк і прикраси, продуманість і вивіреність структурно-архітектонічної будови книги, стала визначальною упродовж кількох століть для розвитку вітчизняного книжкового мистецтва.

2-й культурознавець.

            Усі дослідники, які вивчали оздоблення Остромирового євангелія, відзначали до кінця ще не розгадану генетичну природу його оформлення. Не можуть не дивувати і в той же час не захоплювати реалістично виконані молоді обличчя з виразними чорними очима, які служать петлями ініціалів Р і В або зразки тератологічного (звіриного, фантастичного) орнаменту, що згодом набули широкого розвитку в східнослов’янському книжковому мистецтві. Очевидно, джерелом цих образних прийомів послужили візантійські й південнослов’янські манускрипти, вироби місцевого художнього ремесла, зокрема знамениті київські перегородчаті емалі, мозаїчні й фрескові розписи Софії Київської, а також мотиви сасанідського і західного мистецтва. Слушними є міркування й тих дослідників, котрі небезпідставно вбачають в антропоморфних і зооморфних ініціалах Остромировського Євангелія дохристиянські міфологічні образи. Талановиті майстри київського скрипторію за висловом одного з дослідників Остромирового Євангелія, дали руській книзі нащадків, але не мають візантійських предків.

      3-й культурознавець.

            Звернення до різноманітних джерел, не лише до візантійсько-болгарської традиції, проступає більш виразно в іконографії ілюстрацій книги. Так, у мініатюрі «Євангеліст Іоанн та його учень Прохор» у верхній частині квадрифолії вміщено зображення лева (чи гепарда) – мотив не властивий грецьким кодексам, але його можна бачити на фресці південної вежі Софії Київської. В іншій мініатюрі євангеліст Лука не сидить за письмом, як звичайно, а стрімко підвівся і простягнув руки до свого символу – Тельця. Введення ж символів євангелістів у мініатюри Остромирового Євангелія – явище нове, не властиве візантійській традиції. Так само як і імпровізація київських художників у ретельному виписуванню інструментарію чи зображенні євангеліста Марка на внутрішньому виступі квадрифолія. В художньому трактуванні облич євангеліста Іоанна та його учня Прохора прочитується романська традиція малювання. В той час як для мініатюр із зображеннями євангелістів Луки і марка джерелом слугували славнозвісні иївські коштовні емалі з їх витонченим візерунком та ретельно підібраною, вишуканою гамою чистих кольорів, підсвічених золотом.

4-й культурознавець.

            Переписана від руки, зроблена з пергаменту, багато оформлена книга коштувала дуже дорого – приблизно стільки ж, скільки невеликий маєток або міський будинок. На жаль, із найдавнішого, так званого пергаментного періоду (ХІ – ХІV ст.) нашої книжкової справи відомостей про вартість українських рукописних книг не збереглося, за винятком однієї звістки. Ця звістка знаходиться в Галицько-Волинському літописі, в якій ідеться про те, що волинський князь Володимир Василькович (пом. 1288р.) купив у протопопа Молитовник за 8 гривен кун. Молитовник був форматом у восьму долю аркуша, і мав лише 80 арк. Про художнє оформлення Молитовника літописець нічого не говорить. У той же час князь купив ціле село за 50 гривен кун.

           

Продовження лекції вчителя:

            Отже, можна припустити, що багато оздоблене Остромирове Євангеліє дійсно могло мати вартість цілого села, адже не випадково княжий тіун Наслав, який возив Мстиславове Євангеліє – визначну київську пам’ятку ХІІ ст. в Царгород із метою виготовлення для неї коштовної оправи, повернувшись до Києва, вигукнув: «Ціну ж Євангелія сего Єдин Бог відає».

            В ХІ ст. був створений Ізборник Святослава, оздоблений мініатюрами, серед яких зображення князя Святослава Ярославовича та його сім’ї.

            Портретні мініатюри зустрічаються також у Трірському псалтирі. У цей латинський рукопис ХІ ст. вставлено мініатюри, на яких зображені князь Ярополк з дружиною Іриною і матір’ю Гертрудою.

            Завдяки високим художньо-естетичним якостям рукописні книги Київської русі й нині є геніальними творіннями, скарбами світового значення, джерелом для розвитку графічного мистецтва в Україні. Я думаю, що правий С.Реріх, який сказав: «Є цінності найвищі, які належать усьому людству і які ми маємо разом оберігати». Такими цінностями я вважаю, є книжкова графіка Київської Русі.

 IV. Узагальнення.

«Мікрофон»:

-         Що нового ви дізналися сьогодні на уроці про культуру Київської Русі? Поділіться, будь ласка, власними враженнями.

-         Чи погоджуєтесь з епіграфом сьогоднішнього уроку?

Очікувані результати:

Учень

- оцінює значущість книжкового мистецтва Київської Русі в розвитку національної та світової культури;

- обґрунтовує цінні судження щодо творів українського мистецтва минулого.

V. Практичне завдання.

            Намалюйте ескіз ініціала, взявши за основу художні прийоми Київських книгописців.

           

(Звучить музика)

VІ. Домашнє завдання.

І. Завершити роботу над ініціалами.

ІІ. Повторити вивчене на уроці.

ІІІ. Доповіді за темами: «Художні особливості Ізборника Святослава» або  «Художні особливості Трірського псалтиря